Жалобно вихорь осенний пеняет,
Стонет, рыдает, шумит за окном,
Как окаянный, скулит, завывает,
Бьётся под окнами чёрным крылом…
Сколько же муки в душе с того света!
Слышу твой голос и плач слышу твой.
Кто ты? Зачем здесь? Не слышно ответа.
Буду молиться за твой упокой!
Смотрят во тьму мои грустные очи…
Души бездомные… сколько там их?
Крик петуха в чуждом сумраке ночи –
Вихорь осенний умолк и притих…
Оригинал
Осінній вихор
Осінній вихор так жалісно грає,
Заводить, стогне, шумить за вікном,
Мов окаянних, скимить, завиває,
Б'ється під вікнами чорним крилом…
Душе проклята! Душе з того світа!
Чую твій голос і плач чую твій,
Про що тебе жалість пригнала з засвіта?
Буду молитись за твій упокій!
Глядять в темряву смутні мої очі,
Зник окаянних, пропав за ним слих…
Запіяв півень у сумерках ночі –
Осінній вихор ущух і притих…
|
