Жалобно вихорь осенний пеняет, Стонет, рыдает, шумит за окном, Как окаянный, скулит, завывает, Бьётся под окнами чёрным крылом…
Сколько же муки в душе с того света! Слышу твой голос и плач слышу твой. Кто ты? Зачем здесь? Не слышно ответа. Буду молиться за твой упокой!
Смотрят во тьму мои грустные очи… Души бездомные… сколько там их? Крик петуха в чуждом сумраке ночи – Вихорь осенний умолк и притих…
Оригинал
Осінній вихор
Осінній вихор так жалісно грає, Заводить, стогне, шумить за вікном, Мов окаянних, скимить, завиває, Б'ється під вікнами чорним крилом…
Душе проклята! Душе з того світа! Чую твій голос і плач чую твій, Про що тебе жалість пригнала з засвіта? Буду молитись за твій упокій!
Глядять в темряву смутні мої очі, Зник окаянних, пропав за ним слих… Запіяв півень у сумерках ночі – Осінній вихор ущух і притих…
|