Хоть весел он, хоть грустен – каждый день,
Какой ни есть, как праздник я встречаю.
Любое утро – к новизне ступень,
И неудач я прошлых не считаю.
Пусть каждый миг проносится, летит…
Но праздник нам минуты удлиняет.
И чем яснее день мой отгорит,
Тем больше света ближних озаряет.
Не станет вечер праздничный спешить:
Последний луч поспешно не скрывают.
Коль праздников из будней не творить,
То даже горизонты выцветают.
Оригинал
Святкую день
Святкую день: веселий і сумний,
Який не є, а я його святкую.
У кожнім ранку стільки новизни,
Що я невдач минулих не рахую.
Хай кожна мить минається, летить…
Але на святі довшають хвилини.
Чим яскравіше день мій відгорить,
Тим більше світла до людей полине.
І вечори святкові не спішать:
Останній промінь спішно не ховають.
Якщо із буднів не зробити свят,
То і найвищі обрії злиняють.
|
