***
Цветёт сирень и сад белеет,
Роняет тихо лепестки,
Мечта забытая вновь реет,
Как плавный взмах родной руки.
А ветер в небесах кудрявых
Тепло лазурное стремит,
И на земле качает травы,
То затихает, то шумит.
И вдруг на крылья поднимает
Напев волнистый журавлей, –
И в сердце сказка возникает,
И сказок нет её милей.
Оригинал
***
Цвітуть бузки, садок біліє
І тихо ронить пелюстки,
Напівзабуте знову мріє,
Як помах милої руки.
У небі вітер кучерявий
Колише теплую блакить,
І на землі гойдає трави,
І затихає, й знов шумить.
І раптом схоплює на крила
Хвилясті співи журавлів, –
І давня казка, вічно мила,
Зринає крізь хвилястий спів.
|
