***
Была ты мне цветом родимых полей
И снегом пушистым с вершин моих гор,
И грустью земной, что свинца тяжелей,
И шумом лесов, что несётся в простор.
Была ты мне песней весенней без слов,
Что в сумерек тишь усыпляет луга,
Была ты зарёю среди облаков
И мукой, которая так дорога!
Оригинал
***
Ти була для мене цвітом рідних піль,
Снігу білим пухом з верхів моїх гір,
Ти була для мене сумом чорних ріль
І пошумом бору, що шлеться в простір.
Ти була для мене тим співом без слів,
Що в смерк весняний усипляє луги,
Була ти луною далеких огнів
І образом тьмавим моєї нудьги!
|
