Ближе к небу! Брат мой, выйди в горы!
Выйди из удушья на просторы!
На вершинах одиноких тихо,
Не дошло туда людское лихо.
Там весны ещё не встали чары,
Сверху ветер, снизу туч отары.
Только лучше снежные там кручи,
Чем в долинах ливни, град и тучи.
Лучше холод на пустых вершинах,
Чем весна в безрадостных долинах.
Тихий мир там будет твой учитель,
Сам ты свой судья и утешитель.
Оригинал
Понад хмари
Понад хмари! Понад хмари, брате!
Вийди в гори з навісної хати!
На верхах самітних там ще тихо,
Не зайшло туди ще людське лихо.
Не встають там ще весняні чари,
Вітер там горою, низом хмари.
Але кращі там сніги лискучі,
Ніж на долах повінь, град і тучі.
Краща студінь, пустка там сонлива,
Ніж весна на долах нещаслива.
Тихий світ там буде твій учитель,
Сам ти свій суддя і потішитель.
(1899)
|
