Проліски

(У слові "дівчина" наголос на другому складі)


Лісом летіла дівчина-Весна,
Комусь дивовижний дарунок несла -
В руці так яскраво і лагідно-чисто
Блищало казкове коштовне намисто,
Блищало воно неземною красою,
Та тільки дівчина зустрілась з Зимою,
І луснув від холоду той подарунок,
І ліг на сніги чарівний візерунок -
Тепер на маленьких безлистих стеблинах
Гойдаються тихо блакитні перлини.
Вони - українських небес дзеркала,
А що там, здавалося б - квітка мала...
Та в квітці цій дужа прихована сила,
Її ж бо проміння весняне зростило.
Турботливим березнем довго плекана,
Вона, наче муза, проста й бездоганна!