Замовкло в сні знеструмлене життя…
Глибини серця висохнуть не повні…
Відчувши вкрай страждань і каяття
Урвались всі мої шляхи духовні…
Немає суму… Радості нема…
Нічого в світі струсу не приносить.
Вже не боюсь залишитись сама…
Душа у мить чомусь сказала «досить».
Я відчувала кольори світів,
Які змальовуються різними словами.
Тепер, мені здається, що в житті
Лише пастель… і не всієї гами…
Мені потрібно знов себе знайти,
Не до душі оцей байдужий спокій.
Надіюсь, що заради вищої мети
Такі в житті трапляються уроки…
|
