ОСІННЄ ПОБАЧЕННЯ

На вичахлому небі хмари блякнуть,
ліс вицвів, і пташиний спів злиняв,
Дощі зітерли небокраю пам'ять
Про полум'яні вибухи заграв —
Лиш згадка, як листи коханих палять,
В тлі поминальної зорі,— заграв
Лиш на одній струні сліпець завзятий,
Натхненник тіні, вечір-віртуоз.
Даремно я збирався вибачатись
За онімілих рук і губ мороз —
Ти не прийшла — чого іще нам ждати —
Все і без нас давно вже відбулось.