Споконвіку Бог Любов світу дав красуню жінку. Вінець творіння та жіноча красота І сама найкоштовніша перлинка Є в світі жінка, жінка та, Яка і мати, і сестра й дружина, З якою і в якій існує світ. Багато їх, та кожна з них, єдина. Нехай живуть єдині много літ! Жінко! Живи ти вічно і даруй життя, Світи і світлом стань, Освітлюй шлях у майбуття. З любовію на світ поглянь. Ти диво дивне, таїна, Душі і серця половинка. Ти породила світ одна, В тобі життя краплинка. В любові жінка вічне джерело, Життя, цілющої водиці. А без любові... кригою і снігом замело Жіноче серце. Життя з такого не родиться. Нехай же буде на землі Завжди кохана, вірна у любові жінка! І не повторна, і прекрасна, як на склі, Морозом намальована сніжинка. Нехай же вічно буде жінка, Чаша, наповнена життям, Бо лиш від жінки стелиться стежинка, І нею йде життя у майбуття.
|