До тебе мій голос, Людино!

Автор:	Павлюченко Любовь
Автор оригинала:	Павлюченко Любовь
Жанр:	Вне разделов

Я не літаю, я лечу,
У височінь лечу і голосно кричу.
Сліпії люди, прозріте!
Божою святою Кров’ю очі окропіте.
Окропіте очі, щоб бачили,
Окропіте вуха, щоб чули.
Щоб Бога бачили і чули,
І ніколи святий голос Його не забули.
Пам’ятайте Божий голос,
Що лунає у імлі.
І шануйте хлібний колос,
Що зростає на землі.
Люди! Вставайте! Не спіть!
Кайдани і вражії пута порвіть.
Вставайте люди, не спіть!
Полум’я любові Божої не згасіть.
Вставайте, не спіть!
Божою святою Кров’ю серця окропіть.
Щоб святая правда ожила,
А ворог і гріх умер.
Щоб Господь цю грішну землю у порох не стер.
Не спіть вставайте серця відкривайте !
І Святому Богу місце в ньому дайте!

Не спіть, вставайте, столи застеляйте.
І Святому Богу всю любов віддайте.
Бо скоро Господь гряде,
Землю судити прийде.
Судити гряде гріх
Кожного і усіх.
Пока ще є час і година,
Покайтеся кожна родина.
Пред Господом кайся і кожна людина.
Щиро пред Богом покайся.
Від святої Божої Любові не відвертайся.
Людино! Прийми Божу Любов в своє серце і душу –
Слово, яке я пишу, і писати мушу.

19.08.2005

Читатели (264)

Добавить отзыв

От мирза

ответить

Я тако ж прыхыльнык укрiнскоi мовы, але ж нэ бачу, вильможна паночка Любов, ниякого сенсу у цёму вирши.
Вы меня извините, но я так и не догнал, зачем вставать, против кого, и... куда бежать?! Ведь когда вы с кем то ведёте диалог, вы не толдычите, - Пойдём! Пойдём!... Вы обязательно говорите, куда, верно? В этом и есть смысл обращения к вашему оппоненту или читателю. Штудируя же вас, я пришёл в ужас, и от своих грехов, и от прихода Господа, который, если я правильно понял, сметёт всё на хрен с нашей матушки Зимли, и сильно разбираться не будет, кто есть кто. Однако, судя по вашему последнему предложению..., накрыть столы, подумалось вдруг, может после трапезы он всё таки, повременит... с Судом Праведным, и хотя бы выслушает, нас убогих.
Александр.

01/03/2012 21:00

<< < 1 > >>