Дороги

Стій, не стій - дороги манять,
Велич без країв.
Їх пройти - життя не хватить,
Скільки б не хотів.

Ця Земля - мій вічний компас,
Я - її мангіт.
А роки все метри лічать
І десятки літ.

Де моя остання стежка?
В горах, чи лісах?
Я до болі рву безмежність
На свій власний страх.

Ноги ниють,та радіє
Сповнена душа...
І святі мої надії
Память воскреша.