Працьовита невістка(за народним фолькльором).

Заходилися батьки оженити сина.
Одна дівка - працьовита, а друга - красива.
"Та нашо нам та краса,працьовита краще.
Прцьовиту будем брать, бо самі ледащі."
Отгуляли, отпили, що хватило духу.
От невісточка зрання штовхає свекруху:
"Мамо, мамо, годі спать!Бо у нас є діло."
"Та чого ти підвелась та всіх побудила?"
"Хату будемо білить.Я вже й обідрала."
"А у нас й квача нема.Зроду й не бувало."
"Як нема!Тоді зробіть із чогось швиденько.
Он у батька борода густа та довгенька."
Батко й нявкнути не встиг - борода відтята.
Хату білить та співає жіночка завзята.
Побілила, підмела, чисто, як у храмі.
Та невісточка зрання знов шпиняє мамі:
"Мамо, мамо, годі спать!Бо у нас є діло."
"Та чого ти, клята дівка, знов всіх побудила?!"
"Вікна треба підвести.Соромно дивитись."
"Тай і пензликів у нас нізчого зробити..."
Батько кинувся тікать.Та дарма, зловила.
Вуса зрізала по зуби, пензлики зробила.
Всі віконця підвела, ходить та співає.
Дід у клуні рукавом соплі підтирає.
День минув, другий минув.Наче стала тиша.
Якось вдосвіта на двір син із хати вийшов.
Бачить - дерево тремтить,аж листя шурхоче.
Батько блідий на гілляці зубами стукоче.
"А чого це,тату,ви на тополі всілись?
Чи горілочки учора лишньоі напились?"
"Ой, рятуй синок,боюсь, невістка спіймає!
Затіяла пироги, а яєць немає!"