...
Дали мира слишком широки', и порывам чувств неравнозначны. Оттого и первые шаги чуть ли не по-детски неудачны. Безуспешны первые стихи. Безнадёжна первая влюбленность. И свершений, в общем, никаких, только чувства одухотворенность. Но года текут как взвесь шуги, время дарит медленные силы. Оглянёшься — первые шаги вот уже и пылью притрусило. И смешно, и грустно их судить. Жизнь она — всегда печаль и радость: для того, чтоб хорошо ходить, нужно ведь и хорошенько падать.
...
Світ надзвичайно широкий має укладисті далі. Від того і перші кроки майже завжди невдалі. Безпомічні вірші перші. Нещасне перше кохання. Немає ніяких звершень, а тільки одні поривання. А потім проходять роки, з’являється стримана сила. Поглянеш – а перші кроки вже й пилом давно притрусило. І смішно тобі, й сердито, і ти забуваєш часто: для того щоб добре ходити, раз десять треба упасти.
|