Жовтневі прогулянки
(Вільний переклад вірша
"Октябрьские прогулки")

Вже пожовкли розлоги ланів.
Кумачем терновище горить.
Полум’яні забарвлення днів.
Що ж берізку на згірку знобить?

Відлітають у вирій птахи.
Залишають міста гніздувань.
В їхнім гомоні чутно страхи
неминучих тяжких мандрувань...

Ми сьогодні зустрілися знов.
Досі звичний триває зв'язок.
Досі теплі стосунки немов.
Та в серцях уже перший льодок…

1974