Серпневе фото

Впродовж численних літ
бережемо світлини
найближчої рідні,
знайомих загалом.
Когось згубився слід,
до Бога хтось полинув,
а знімки й в наші дні
ясніють їх теплом.

У мене фото є –
давнíшнє, чорно-біле,
поблякле де-не-де,
надірване в крайках.
Та все ж воно моє
надбання, серцю миле,
постáріле, проте
не втрачене в роках.

На нім відбита мить
найвищого ґатунку,
часів подібних снам –
пори серпневих стріч,
коли могли кружить
безжурні поцілунки,
радіючи ланам
твоїх засмаглих пліч.

1986