Шкідлива звичка

Я знаю певно, що уранці
Він п’є смолисту чорну каву.
А потім, наче в лихоманці,
Збирається й біжить у справах.

Краплини з крану мармур точать.
У хаті порожнеча грізна
Царює цілий день до ночі,
Бо повертається він пізно...

Мене нема у тій оселі
Давно. Та звичка все панує –
Без нього світ, немов пустеля,
Тож досі не живу – існую…

2014