Зайва чарка – не гріх!
Дзвінком тебе соромлюсь турбувати. Тому пишу листа. Гнітить провина… Зла хуртовина виє, рветься в хату. Сочиться ніч із кожної щілини.
І так без тебе моторошно стало, Що здумала пробачитись за сварку. Тож, визнаю – вчинила вкрай невдало. У цьому винна клята зайва чарка.
Згадай, усі були, мов в лихоманці. Вечірка дуже швидко розгорялась. А потім вже без світла стались танці. В пітьмі я сп’яну з іншим цілувалась.
А ти, ханжа, здійняв скандал відразу! Хильнула лишку, що – покрить ганьбою? До бісу йди й плекай свою образу! Не хочу вже миритися з тобою!
2014
|