Неспетая колыбельная

Автор: Валерий Вторник

Спи, моя радость!
Щеке так уютно в ладони.
Голос за стенкой считает кудлатых овечек.
Короб событий дневных снова в сумраке тонет,
Лишь на руке оставляя немного насечек.

Спи, моя радость.
У ночи короткая память –
Детские страхи забудутся перед рассветом.
Вот только утро всё чаще пытается лаять
На непогоду, на вечный вопрос без ответа.

Спи, моя радость,
А я для тебя, как и прежде,
Вновь подберу от секретного счастья пароли.
Сон в эту пору – осенний, тревожный, мятежный.
...Лист обрывается с веток без крика и боли.

Спи, моя радость...
Беснуется дождь колыбельный,
В мокром асфальте неоновый свет фонареет.
Мы неразлучны, а наши мечты параллельны
Даже во сне.
Засыпай, моя радость, скорее..

=========================================
Колискова від Вівторка

Авторка: Любов Соколик

Засинай, моя радість,
Щоці так приємно в долонi,
За стіною мій голос рахує кудлатих овець.
Всі події потроху зникають і тануть у скронi,
Лише згадку про них принесе уночі вітерець.

Засинай, моя радість,
У нОчі не довгая пам'ять -
Жах і розпач дитинства розтануть з світанком, мов сніг,
Півень пісню почне, тіні темряви зникнуть, мов плями,
Що з подвір'я приніс пес учора з забруднених ніг.

Засинай, моя радість,
Тобі я тепер, як і завжди,
Підберу до секретного щастя єдиний пароль,
Сон осінній такий таємничий, недовгий, несправжній -
Наче листя здіймаються грати летючую роль.

Засинай, моя радість,
За вікнами - дощ колисковий,
А ліхтар у калюжі вдивляється світлом нехай.
Що співаю, здійсниться назавтра все обов'язково
Ми з тобою - назавжди разом. Засинай...Засинай...

01.11.2011 г.