Ай заходьте до нас,
Ми, вiд щирого серця,
Вам горiлки наллєм
Iз червоного перця.

Сала, шмат ковбаси
I картоплi, й цибулi,
Щоб цвiли назавжди,
Не стороннi ж ми люди!

Адже батько Тарас
Спадщив жити у зладi,
Щоб життя було в нас
У зпокої i радi

Не становте гармат,
Бо мiж нами немає поросся,
Росiянин українцю брат,
Так од вiку велося!

Всiх политикiв геть,
Бо немає в них згоди,
Хай же буде їм грець,
Що нам їхнi iсподи!

Тож заходьте до нас,
Ми, вiд щирого серця,
Вам горiлки наллєм
Iз червоного перця...