"Агов, юнак! Вставай й мерщій до бою!
Ти - нова цегла в цитаделі забуття.
Хапай сокиру й щит, хоч він тебе й не захистить,
Мільйони душ зараз пліч-о-пліч йдуть з тобою
Сьогодні пролуна твій роковий вар-марш,
Гордись, бо ти вмираєш за ідею ще живу.
Я твою віру мов ворожий прапор вмить зірву.
Ти - тінь війни без права слова,
Ми ж кров твою й твоїх братів п'ємо із чаш.
Вмирай де сказано й не задавай дурних питань,
Ти знаєш, що б'ємося ми за світле майбуття.
Мені байдуже твоє марно прожите життя,
Ти пішка в полі, тож тут ніяк не оминеш страждань"
Під гуркіт требушетів зліг величний форт Арзуф,
А з ним й прохромлені мечами хрестоносці,
Під шматтям цитаделі юні зброєносці
І мужній полководець в муках потонув.
|
