СТРУМОЧЕК

I двi душi забутi власной долей, Зустрiлись раптом тут на цiй землi . Одна душа немов дзвiнкий струмочок , А друга - Мовчазна-немов бездонний вир . З'эднала дивна доля рiзнi води , В один глибокий i стрiмкий потiк . I сгас струмочек в темних водах , Не чуть його веселий смiх . Лише на мiлях чути голосочок Його прозорих чистих вод. Отак i душу свiт мою поглинув , Змiшав дзвiнкий струмок Iз мутною водой. I загубилася душа В стрiмких потоках долi , Забув своэ призначення в життi - Чи то дзвенiть Мов чистий той струмочок , Чи то водой наситить Цiлий свiт .