Яке життя в кленового листка?

Яке життя в кленового листка?
Куди його вузька стежина приведе?
З мамусиної гілки зірве вітер
І у смертельну подорож квапливо понесе... Десь на землі лежатиме він тихо,
Ніхто і непомітить сліз його гірких,
Наступлять, розірвуть, помнуть і плюнуть,
Загубиться душа в краплинах дощових... Лише самотній клен махне йому рукою, Задріботить гілками, стовбуром скрипне, Застогне тихо в скорботі осінній, Зітхне востаннє, забуде і засне...