"Не вертайся"

Той вітер, що пестив колосся
Співає мені колискову,
Вплітаючи в довге волосся
Думки, що якісь загадкові...
І подиву трав не сховати,
І сміху тоненьких беріз,
Аж раптом, так хочеться спати,
Та вік не стулю я од сліз.
Ти пішов, запаливши лиш біль,
Ти пішов - залишилась одна,
Мій корабель потратив на міль,
У житті залишилась пітьма,
І тепер, у далеких краях,
Десь без мене живеш щасливий,
Різний в нас тепер,любий, шлях,
І нічего не вдієш,мій милий.
Тільки ти, любий мій пам^ятай,
Що ще досі тебе я люблю,
Все, що бУло між нами - то рай,
А тепер залишились в аду,
Але знай, що на тебе не жду!