Духівник

Духівник

Чимсь буджу довіру я в тобі.
В радощах лунких або в журбі
йдеш до мене вже не перший рік.
Я для тебе, наче духівник.

Вир твоїх дівочих сподівань,
успіхів, сумлінь, розчарувань,
мов плавця злощасного, мене
тягне на зажури дно мутне.

Не жалкуєш ти квітчастих слів
про своїх всіляких женихів,
та не бачиш, щира ти моя,
що давно тебе кохаю я.

Нащо та відвертість палахка!
Нащо та веселість гомінка!
І обійми геть не до снаги,
як немає в них хоч ледь жаги…

1970