Кавалер де Гріє
(Витяг із А.Ф. Прево)
Вільний переклад вірша "Кавалер де Грие"
Я глянув вгору – хмара бурі,
неначе флагманський фрегат,
долала простори лазурі,
в шляху не знаючи завад.
Немов просмолена, зчорніла,
вона зростала ввись і вшир,
виблискувала й гуркотіла,
немов гатила із мортир.
Не мала ця віщунка зливи
обмежень в проявах своїх,
була владуща, невразлива
для підступів царів земних.
Здалось мені – цю хмару слушно
з коханням порівнять моїм,
з таким, що нехтує задушним,
святенським осудом людським,
що пробачає блудну зраду,
мов батько пещену дочку,
що, мов лічець гангрену кляту,
січе образу будь-яку.
З коханням, що сповна пізнало
шипи нещадні перепон,
з таким… що не заслугувало
твого і крихтоньки, Манон…
1989
|
