Що ж залишилося від тебе, ти, яку ніби добре знав? Жмуток тих довоєнних ілюзій, від яких нафталіном тхне, чимось підстаркуватим, облізлим, дивовижно несправжнім тепер на багряно-вугільному тлі наче спільних у часі реалій, але різних для кожного з нас і забарвлених сенсом інакшим.
Що залишилось, я питаю, хоч мені по цимбалах, якщо так спотворили твою подобу у застінці, де вміють зробить із людини нікчемну повію, варто згоду лиш дати самій...
Де ти договір свій підписала, неважливо: це більше не ти, і назад не повернеться жінка, яка добре могла кепкувати з тих, що їй за п'ятнадцять секунд провели нині лоботомію.
Б'є пропасниця люті тебе, незнайомку, жорстоку кацапку! І, якби спромоглась спопелить, ти би вже спопелила країну, що так муляє кревно всіх вас!
27.04.2022.
|