Хворі садисти в кількох поколіннях, може, в десятках - хто їх підрахує, зійдуться в храмах... на вищому рівні зійдуться також. Як дивно пасує
тій чи он тому святкова одежа, хусточки білі; як свічечки сяють. Звівся вгорі на дибки, наче вежа, привид загрозливий. Не помічають.
Вийди хоч зараз до них із ікони Той, Кого славлять вони лицемірно, що тоді зміниться? Краще б прокльони слали Йому. Неймовірно надмірно
зараз ця фальш під склепінням лунає. Кожен піднесений вигук - як виклик. Панові Богу, що мовчки зтуляє в муці на їхню адресу повіки!
Думає, мабуть: один хоч би скрикнув, вискочив геть, відриваючи комір, хоч би одна в цю хвилину велику раптом прозріла: Я вмер в цьому домі.
17.04.2022.
|