***
Вже мають почати плакати
ікони струмками кривавими,
вже мають з цвяхів Розіп'ятого
вони проливатись усюди,
бо кров підступила до неба
і помсти благає у відчаї,
невинна, ні в чому невинна;
вже краю немає тій крові,
вже світ залила вона гаряче,
і тільки сліпі й окаянні
не бачать її, відвертаються,
байдужі від неї ховаються,
шукають слабкі виправдання,
підбочуються лицеміри:
мовляв, так їй треба, все добре,
і псів заохочують мовчки,
а ті лише раді вмочати
у неї розжарені пики,
гладкі, ненаситні убивці.
І тільки ікони все відають,
що буде, яке зріє лихо,
і мовчки, скорботно ридають
червоним, червоним, мов блискавка,
яка завтра небо розколе…
12.03.2022.
|
