***
Щури людей загнали у підвали,
у льохи та на станції метро,
щури, які ще вчора статки мали,
які коханкам яхти дарували,
шури, які за різне барахло
та вілли з білосніжного мармуру
готові власну матір задушить,
які уяву хвору як цензуру
півсвіту нав’язали і за мить
готові в нори-бункери сховатись,
хвіст підібгавши, смердюки-щури
у дорогих костюмах, начувайтесь!
Це не назавжди – тільки до пори.
І люди скоро вийдуть із підвалів,
і відновлять підірвані мости,
і все, що ваші слуги підірвали, –
та ні – раби, які ковтають стид,
і сльози висохнуть, що ви пролили,
і кров із ними, але вам хана,
навіки, що б ви далі не зробили,
навколо вас, вгорі лише труна.
04.03.2022.
|
