ОБЩЕЛИТ.РУ СТИХИ
Международная русскоязычная литературная сеть: поэзия, проза, критика, литературоведение.
Поиск    автора |   текст
Авторы Все стихи Отзывы на стихи ЛитФорум Аудиокниги Конкурсы поэзии Моя страница Помощь О сайте поэзии
Для зарегистрированных пользователей
логин:
пароль:
тип:
регистрация забыли пароль
Литературные анонсы:
Реклама на сайте поэзии:

Регистрация на сайте

Червона кнопка

Автор:
Жанр:

Якщо це йде від дебіла, якого нікому зупинити,
то нехай натискає!
Але цій падлі НІКОГО більше не залякати;
загине Росія – нехай,
загине півсвіту – нехай,
А, може, весь світ – це логіка параноїка,
якого більше ніхто не боїться,
ось це пахана й вибиває із колії.

Як же це так? Ніхто не боїться?...
Ось так, сатано, саме так.
І ми тебе гризтимемо зубами,
твоїх посіпак і гидоту, яка приповзе сюди,
а ти розважайся в солдатики, доки
свої ж не пристрелять, немов скажену собаку,

тому що й вибору більше нема,
тому що й Росії більше нема –
якою була Росія раніше,

сидить вона, наче голий король,
на троні,
і сяють ганебні сідниці
убивці, який зруйнував ущент
такого, що найвизначнішим злочинцям
не снилося.

Життя та історію,
спільну пам'ять,
яка іще жевріла,
приязнь, довіру…

Ось ця потвора –
показую в камеру:

на унітазі
тремтить
над червоною...


28.02.2022.




Читатели (44) Добавить отзыв
 
Современная литература - стихи