Ф. Тютчев. Silentium!*
Мовчи, ховайся і таї
Чуття і мріяння свої –
Хай із єства, із глибини
Німотно постають вони,
Неначе зорі уночі, –
Любуйся ними – і мовчи.
Як серцю висловить себе?
Як іншим зрозуміть тебе?
Чи здатен хтось збагнуть твій стан?
Мисль виречена є обман.
Зриваючи, брудниш ключі.
Живися ними – і мовчи.
В собі самому жити вмій –
є цілий світ в душі твоїй
Потайно-чарівничих дум;
Їх зовнішній заглушить шум.
Це до уваги беручи,
Втішайся ними – і мовчи.
2016
_____________________________
* лат. Мовчання! (авт.)
|
