ОБЩЕЛИТ.РУ СТИХИ
Международная русскоязычная литературная сеть: поэзия, проза, критика, литературоведение.
Поиск    автора |   текст
Авторы Все стихи Отзывы на стихи ЛитФорум Аудиокниги Конкурсы поэзии Моя страница Помощь О сайте поэзии
Для зарегистрированных пользователей
логин:
пароль:
тип:
регистрация забыли пароль
 
Литературные анонсы:
Реклама на сайте поэзии:

Регистрация на сайте


Яндекс.Метрика

Плач по коханню

Автор:
Жанр:
Плач по коханню
(Терцини)

Весна оп’яняла киснем.
Кохання до нас влетіло
Метеликом беззахисним.

А ми, мов сліпі, щосили
Відмахувались – чекали,
Коли Купідон поцілить.

У літо ввійшли зухвало.
Задуху кляли й пилюку,
Кохання не помічали.

Та осінь хмурна без стуку
Вірвалась і все відразу
Замазала у багнюку.

Кидали ми вбивчі фрази.
Кохання згасало тихо,
Розірване на образи.

Зима стала свідком лиха,
Як стрілися ми востаннє –
Шалено зривала стріхи,

Оплакуючи кохання,
Морозом шугала хвацьким.
Чинила нам покарання…

Вже років минуло з двадцять,
Як юну мене спіткало
Кохання те чудернацьке,

Призначене на поталу.
Здавалося б, жалкувати
За дивним, за ним, не мала б,

Та я відчуваю втрату
Таку, що не слабне з часом.
Як тужить невпинно мати
За вмерлим дитям нещасним.

2018




Читатели (32) Добавить отзыв
 
Современная литература - стихи