"Благаю, милий, подивись-но в очі..."

***

Благаю, милий, подивись-но в очі.
Не смійся, це серйозно надзвичайно.
Відкрити я тобі скоріше хочу
Одну, лише мені відому, тайну.

Вночі сьогодні не з’явився місяць
На небесах. Та отого замало –
Ще й ані зірки не було на місці,
І заметіль у темряві кружляла.

Мені було незатишно й самітно.
До того ж, у кімнату, наче кішка,
Прокралося безсоння непомітно
І безсоромно примостилось в ліжку.

Я, слухаючи дикий стогін вітру,
Лежала і дивилася на стелю.
Там виникла раптово цятка світла.
Вона зросла й заповнила оселю,

Збудивши давній кольористий спогад –
Весна дзюрчить, бурульки тануть лунко,
Полум’яніє пристрасний твій погляд,
Злучаються вуста у поцілунку.

І на душі так легко стало й гарно.
Те відчуття, як зараз пам’ятаю.
Здалося все дрібним, нікчемним, марним,
Окрім того, що я тебе кохаю.

2018