Б. Окуджава. По смоленській дорозі
По смоленській дорозі – ліси, ліси, ліси.
По смоленській дорозі стовпам нема лічби.
Мовби очі твої незбагненної краси,
Дві блакитні зірки ллють з вишин струмки журби.
По смоленській дорозі – пурга в лице, в лице.
Все нас справи із дому женуть, женуть, женуть.
Будь обіймів твоїх більш надійнішим кільце,
То й мені б щасливіша лягла життєва путь.
По смоленській дорозі – ліси, ліси, ліси.
По смоленській дорозі стовпів не зрахувать.
Мовби очі твої незбагненної краси,
Дві блакитні зірки сяйвом душу холодять.
2011
|
