ПОПЕЛЮШКА

Автор:	Юрий Пересичанский
Жанр:	Стихи на иностранных языках

З весни до осені лиш сапки сарабанда,
До пари — менует лопати навісний.
І стигне клавесин в устах пустого жбана.
Рубіни мозолів рубцюють рвані сни.

Лукавства луком вигнулось каре карети:
Гора цих гарбузів — гарби лиш горб гнучкий.
З подушки фею сліз не вичаклують злети —
Ніч без'язиким дзвоном бовтає думки.

В долонях самоти холодний попіл звичок —
Як гаряче горіли юності вогні...
Розбитий долі кришталевий черевичок?
Де ж забарився принц на білому коні?..

Читатели (300)

Добавить отзыв

От Цви

ответить

Ой, нет! Не выдерживает украинский язык всех этих гавотов, менуэтов и сарабанд! Не нужны ему языковые головоломки типа "гарби горб" - "масло маслянное".
Говори просто, как душа. А нет этого движения души, так смолчи...

Вот эталон:

Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.

Сядем укупочці тут під калиною –
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею
Стелиться полем туман.

Гай чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить:
Ген на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить.

Небо незміряне всипане зорями,
Що то за Божа краса!
Перлами ясними попід тополями
Грає краплиста роса.

Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло – ні вітру, ні хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.

17/09/2016 19:56

От Юрий Пересичанский

ответить

Это всё понятно и правильно. Но ведь -- атомный век и всяческие модернизмы с черными квадратами. Хоть попробовать чего-нибудь, что ли?..

18/09/2016 19:15

От Цви

ответить

Об этом можно и прозой. Поэзия - это нечто другое, это то, о чём обычными словами не скажешь! Но это вы и без меня знаете. С вашим талантом вам бы замахнуться на нечто непознанное!

18/09/2016 19:44

<< < 1 > >>