1.
Стали в коло козаки,
Закурили си люльки,
Дим потягся, мов чуби.
Радитися почали,
А вгорі зірки зійшли
Без любові та журби.
Хрестились на образи:
Милосердний, поможи
І провину відпусти.
Мало правди на землі
Знають навіть янголи
Та скривавлені шаблі.
Пр..
Вітре, дми, жени думки,
Наче хвилі, напрямки,
Де тече старий, сивий Дніпро.
Очеретом шамкоти,
Дух на волю викоти,
Як благеньке чайчине перо!
2.
А три бувших кріпака
Та й утнули гопака,
Щоб забути смак ганьби.
Де смола, де сивина,
Рана, та ще й не одна,
Під свитками – батоги.
Пр..
3.
Гультіпак і забіяк
Та знедолених – ще б пак –
Вдосталь нині на Січі.
А ще більше навкруги,
Де пани і вороги,
Якщо зможеш, полічи.
Пр..
4.
Стали в коло козаки,
Закурили си люльки
Дим потягся, мов чуби.
У гарматах порох є,
Корчмар в борг не продає:
Набундючене цабе…
Пр..
Вітре, дми, жени думки,
Наче хвилі, напрямки,
Де тече старий, сивий Дніпро.
Очеретом шамкоти,
Дух на волю викоти,
Як благеньке чайчине перо!
Прослушать
|
