Довіряй, але перевіряй
Зла обмова душу крає.
Кажуть, буцімто мій любий
Цілував якусь там кралю
Безсоромно прямо в губи.
Різні наклепи огидні
Від нудьги наводять люди.
Їм, завидникам, потрібні,
Як повітря, пересуди.
Певна, Петрик не зрадливий!..
Та за ним прослідкувати
Слід, щоб потім вже сміливо
Лобуряці довіряти.
От життя! Дурна халепа –
Нареченого–вродливця
Пильнувать ретельно треба,
Наче він якась скарбниця!
Може, правду каже мати –
Щоб не мучитись довіку,
Ліпше звабного не мати
У домівці чоловіка?..
2013
