Прохання висло на губах

Прохання висло на губах,
Я плакала гірким дощем,
Питання лилось у словах,
Отих загублених нікчем.
Я плакала, тримала щастя,
У грудях билось співчуття,
До слів твоїх нема питання,
У прах котилося життя.
Сльози текли як феї ночі,
Пурхали крильцями оман,
Я не зімкну припухлі очі,
Покладу серце у карман.
Щоб не розбилось, заховаю,
А ти, з усмішкой, як у блазня,
Мене у муках поховаєш,
Та краще б мені смертна казня.
Я плакала гірким дощем,
Мокрі вії витирала,
Навіщо так нестерпна біль,
Навіщо я тебе кохала.