Дар Божий

Я щиро вдячний Богу за життя,
хоч не у кущах райських народився.
Хоч цілковито в прірві небуття
про час минулий споминів лишився.

Подячності за хист свій – віршувать
не крию. Хоч нездарою так швидко
душі б не натомив. Бо ж відчувать,
не здатен був би біль людський так видко.

Кажу йому спасибі й за любов
жіночу, чисту. Щастя в ній черпаю.
Але й її у світі я б знайшов
без потойбічних радників, гадаю.

Хтось дорікне мені, що я бунтар
і богоборець. Все це геть дурниці.
З дитинства маю я безцінний дар –
діяння бачить Божої правиці.

Навколішки молитись – не моє.
Не звик я плазувати, мов істота.
А те, що блага Бог мені дає,
сприймаю я, як батьківську турботу.

Я добре знаю, де повинен сам –
без Божого втручання щось вчинити.
І тут я певен – промаху не дам.
Бо ж соромно довіру цю зганьбити.
1991