Ти знаєш,я чекаю на тебе,
Моєму смуткові немає строку
Пливе хмаринка, як і час пливе,
А я рахую лише пори року.

В очах блакитних згадую журбу
Таку легку, прозору, непомітну,
Та вітер затіває ворожбу,
Зриваючи з дерев все листя й квіти.

Не знаю що роблю і як живу
Спокутую гріхи та роблю каву
За течією човником пливу,
Росу збираючи на жовтих травах.