Майбутнього немає, як тепер,
Забудеш, наче тіні на підлозі,
З твоєї сцени – у чужий партер,
Стою розгублена на темному порозі.

Була самотня так, неначе шлях,
Втікала, як течуть самотні ночі,
Не твої руки на моїх плечах
І не в твої дивлюсь я завжди очі.

Не люблю я прощань і все ж іду,
Від серця все, що миле, відриваю,
Тобі байдуже на мою біду,
Але ж мене як шлях не забувають.