Мені наснилась якось Україна

Мені наснилась якось Україна
в людській подобі у тривожнім сні –
не матінка розважлива і чинна,
не молодиця в пишному вбранні.

Наснилася сирітка, що бідує,
що змалку вже насьорбалась знегод,
що зичливих, батьківських потребує
тепла, любові, ніжності й турбот.

Я до грудей притиснув у пориві
те немічне занедбане дитя,
і роздуми нахлинули журливі,
і зір заслали сльози співчуття.

Округ війна гриміла, шаленіла.
Пороховий в повітрі виснув згар.
В багрянім небі простирала крила
жадлива, підла двоголова твар.

2014