Тваринний світ

Спостерігаю в цирку, як дельфін
в кільце стрибає, спінюючи воду,
і думаю: не Бог створив звірин –
скоріш за все, це вкоїла природа.

Лишень плавці та хвіст – без рук, без ніг.
Каліка – з точки зору медицини.
Таке вчинить Господь ніяк не міг –
занадто вже тяжке життя в дельфіна.

Не може він, мов недолугий хлоп,
шампанського хильнути ані грама.
Ввімкнуть не може телевізор, щоб
повболівать за київське «Динамо».

Не здатен на вечерю він зазвать
до себе в хату гожу харків’янку,
і, досхочу поївши, обіймать
її аж до самісінького ранку...

Коли ж без жартів – зразу зле стає,
якщо хоча би на одну хвилину
я уявлю буття земне своє
таким, яке воно у животини.

Я фауну, пробачте, не люблю.
Хоча ця теза, може, і зухвала.
Еволюційна довбня без жалю
в тілах тварин свідомість розіп’яла!

1988