Осінь ходить по землі
Кольорами землю прикрашає.
Пишуться, чомусь, сумні вірші
І душа не вІдомо чого бажає...

Похмуре небо.Зятяжні дощі.
Бешкетник-вітер одяг із дерев зриває.
Нема спокою у моїй душі.
Роки молодії - швидко проминають...

Сиджу в кімнаті за столом,
Сумна мелодія класична грає.
Сиджу і мрію я про рай
Земний, що нам Отець Небесний обіцяє.